Контактний дерматит: алергія чи подразнення?

Що таке контактний дерматит?

Контактний дерматит (КД) — це запальне захворювання шкіри, що виникає внаслідок безпосереднього контакту з подразнювальною або алергенною речовиною. Це одна з найпоширеніших професійних хвороб шкіри, яка складає до 90% усіх виробничих дерматозів. За механізмом розвитку виділяють два основні типи: подразнювальний (іритантний) та алергічний контактний дерматит. Перший становить близько 80% випадків, другий — 20%, проте саме алергічна форма є більш підступною через механізм імунної сенсибілізації.

Алергічний vs подразнювальний: ключові відмінності

Розуміння різниці між двома формами контактного дерматиту є критичним для правильного лікування та профілактики:

• подразнювальний КД: виникає без участі імунної системи, безпосередньо від пошкодження шкірного бар'єру хімічними речовинами (мило, розчинники, кислоти). Реакція розвивається у місці контакту протягом хвилин або годин.
• алергічний КД: є реакцією гіперчутливості сповільненого типу (IV тип за Джеллом-Кумбсом). Потребує попередньої сенсибілізації: перший контакт з алергеном протікає безсимптомно, а реакція виникає при повторному впливі через 24–72 години.
• найпоширеніші алергени: нікель (біжутерія, ґудзики), ароматизатори в косметиці, консерванти (метилізотіазолінон), латекс, парафенілендіамін (фарби для волосся), хром (цемент, шкіряні вироби), неоміцин та бальзам Перу.
• фактори ризику: часте миття рук, робота з хімікатами, атопічний дерматит в анамнезі, порушення цілісності шкіри, вологе середовище, носіння гумових рукавичок понад 2 години та генетична схильність до алергічних реакцій.

Клінічні прояви та симптоми

Подразнювальний КД проявляється чітко окресленою еритемою, сухістю, тріщинами та печінням у зоні контакту. Алергічний КД характеризується поліморфним висипом: еритема, набряк, папули, везикули з серозним вмістом, мокнуття в гострій фазі. Характерна риса — поширення висипу за межі зони контакту та можливість генералізації. Свербіж є домінуючим симптомом алергічної форми, тоді як біль і печіння — подразнювальної. При хронічному перебігу обох форм розвивається ліхеніфікація, гіперкератоз та тріщини.

Діагностика

Золотим стандартом діагностики алергічного КД є патч-тестування (аплікаційні проби): на шкіру спини наносять стандартну серію з 25–30 алергенів на 48 годин, результати оцінюють через 48 та 96 годин. Позитивна реакція (еритема, папули, везикули) підтверджує сенсибілізацію. Додатково використовують дерматоскопію, визначення специфічного IgE при підозрі на контактну кропив'янку, та провокаційні тести (ROAT — repeated open application test). Диференційну діагностику проводять з атопічним дерматитом, мікозами, псоріазом та дисгідротичною екземою.

Лікування та профілактика

Першим і найважливішим кроком є елімінація причинного агента — повне виключення контакту з алергеном або подразником. Топічні кортикостероїди середньої та високої потужності (мометазон, бетаметазон) призначають курсом 7–14 днів. При мокнутті ефективні примочки з розчином Бурова. Інгібітори кальциневрину (такролімус 0,1%) підходять для тривалої терапії на обличчі та складках. Системні кортикостероїди (преднізолон 0,5–1 мг/кг) показані при тяжких генералізованих формах. Бар'єрні креми та захисні рукавички є основою професійної профілактики.

Коли звертатися до лікаря

Зверніться до дерматолога, якщо висип не зникає протягом 2–3 тижнів після усунення контакту з підозрюваною речовиною, якщо симптоми рецидивують без очевидної причини, якщо уражена значна площа тіла або чутливі ділянки (обличчя, статеві органи), а також при підозрі на професійний характер захворювання — для проведення патч-тестування та оформлення відповідної документації.