Псоріаз волосистої частини голови: відмінності від дерматиту

Що таке псоріаз волосистої частини голови?

Псоріаз волосистої частини голови — це хронічне автоімунне захворювання, при якому прискорений цикл оновлення клітин шкіри призводить до утворення товстих сріблясто-білих лусочок та почервонілих ділянок. На відміну від звичайного лущення, псоріатичні бляшки чітко окреслені, щільно прилягають до шкіри та можуть виходити за межі лінії росту волосся — на лоб, за вуха та на потилицю. Захворювання має хвилеподібний перебіг із періодами загострень та ремісій. Псоріаз не є заразним і не передається контактним шляхом, проте суттєво впливає на якість життя пацієнта.

Ключові відмінності від себорейного дерматиту

Псоріаз та себорейний дерматит часто вражають одну й ту саму ділянку — волосисту частину голови, тому їх легко сплутати. Основні відмінності:

• характер лусочок: при псоріазі лусочки товсті, сріблясто-білі, сухі, щільно спаяні з бляшкою. При дерматиті — тонкі, жовтуваті, жирні, легко відшаровуються. Псоріатичні лусочки при знятті можуть викликати точкову кровотечу (симптом Ауспітца).
• межі ураження: псоріатичні бляшки мають різкі, чітко окреслені краї. Себорейний дерматит має розмиті, нечіткі межі почервоніння, що поступово переходить у здорову шкіру.
• локалізація: псоріаз часто виходить за лінію росту волосся на лоб, скроні та за вуха. Дерматит зазвичай обмежується волосистою частиною голови, складками за вухами та назолабіальними складками.
• свербіж та супутні симптоми: при дерматиті свербіж помірний, часто супроводжується жирністю шкіри. При псоріазі свербіж може бути інтенсивним, шкіра суха та стягнута, можливе випадання волосся у зоні бляшок через постійне запалення.

Діагностика: як відрізнити псоріаз від дерматиту

Диференційна діагностика базується на клінічному огляді, дерматоскопії та, за необхідності, біопсії шкіри. При дерматоскопії псоріаз демонструє характерні ознаки: рівномірно розподілені крапкові судини ("red dots pattern"), дифузні білі лусочки та відсутність жовтих структур. Себорейний дерматит, навпаки, проявляється жовтуватими лусочками, атиповими червоними судинами та безструктурними помаранчево-жовтуватими ділянками. Лабораторні дослідження включають визначення рівня IgE (підвищений при дерматиті), загальний аналіз крові та, за потреби, мікологічне дослідження для виключення грибкової інфекції.

Що показує дерматоскопія при псоріазі

Дерматоскопія є ключовим інструментом діагностики псоріазу волосистої частини голови. При збільшенні у 20–200 разів лікар оцінює судинний патерн — для псоріазу характерні рівномірно розподілені крапкові або клубочкові судини. Також оцінюється стан лусочок: при псоріазі вони білі, сухі, нашаровані. Перифолікулярне запалення та еритема навколо фолікулярних отворів вказують на активність процесу. Для моніторингу ефективності лікування дерматоскопія повторюється кожні 4–8 тижнів: зменшення кількості крапкових судин та товщини лусочок свідчить про позитивну динаміку.

Сучасні підходи до лікування

Лікування псоріазу волосистої частини голови включає місцеву та системну терапію. Першою лінією є топічні кортикостероїди у формі розчинів, лосьйонів та пінок — вони швидко зменшують запалення та свербіж. Кальципотріол (аналог вітаміну D) застосовується як монотерапія або в комбінації з кортикостероїдами для тривалого контролю. Кератолітики з саліциловою кислотою допомагають розм'якшити та видалити лусочки. При тяжких формах призначають системні препарати — метотрексат, циклоспорин або біологічні агенти (інгібітори IL-17, IL-23). Фототерапія вузькосмуговим UVB також ефективна, хоча складніша для застосування на волосистій ділянці.

Рекомендації щодо догляду

Правильний домашній догляд є важливим доповненням до медикаментозного лікування. Використовуйте м'які безсульфатні шампуні з нейтральним pH, уникайте гарячої води та агресивного розчісування. Лікувальні шампуні з дьогтем, кетоконазолом або піритіоном цинку застосовуються курсами по рекомендації лікаря. Зволоження шкіри голови емолентами після миття зменшує сухість та лущення. Уникайте тригерів загострень: стресу, алкоголю, куріння, переохолодження та травматизації шкіри.